Стаття 169 ПКУ. Перерахунок податку та податкові соціальні пільги

Стаття 169 Податкового кодексу України (№ 2755-VI від 02.12.2010, розділ IV «Податок на доходи фізичних осіб») визначає податкову соціальну пільгу — суму, на яку зменшується місячний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати: хто має право на пільгу і в якому розмірі, як обрати місце її застосування, коли пільга припиняється, граничний розмір зарплати та перерахунок податку роботодавцем. Нижче — повний текст статті в чинній редакції Кодексу від 17.09.2026 і пояснення до кожного пункту.

Текст статті 169 ПКУ

169.1. Перелік податкових соціальних пільг.

З урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги:

169.1.1. у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку;

169.1.2. у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину;

169.1.3. у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для такого платника податку, який:

а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину з інвалідністю - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;

в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;

ґ) є особою з інвалідністю I або II групи, у тому числі з дитинства, крім осіб з інвалідністю, пільга яким визначена підпунктом "б" підпункту 169.1.4 цього пункту;

д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", крім осіб, визначених у підпункті "б" підпункту 169.1.4 цього пункту;

169.1.4. у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для такого платника податку, який є:

а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу";

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та особою з інвалідністю I і II групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

169.2. Вибір місця отримання (застосування) податкової соціальної пільги.

169.2.1. Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

169.2.2. Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначає Кабінет Міністрів України.

169.2.3. Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у підпункті 169.2.2 цього пункту, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.

169.2.4. Якщо платник податку порушує норми цього пункту, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.

Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює також порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень ним норм підпункту 169.2.1 цього пункту, виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок, а також порядок інформування роботодавця про позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу.

169.3. Вибір розміру податкової соціальної пільги та строк її дії.

169.3.1. У разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у пункті 169.1 цієї статті, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених підпунктом 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті, крім випадку, передбаченого підпунктом "б" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, податкова соціальна пільга за яким додається до пільги, визначеної підпунктом 169.1.2 цього пункту у разі, якщо особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину з інвалідністю (дітей з інвалідністю).

169.3.2. Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 цієї статті, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.

169.3.3. Податкова соціальна пільга, передбачена підпунктом 169.1.2 та підпунктами "а", "б" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку - до кінця року, на який припадає смерть. Право на отримання такої податкової соціальної пільги втрачається у разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, чи береться плата за таке утримання, чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія.

Надання податкової соціальної пільги, передбаченої підпунктами "в" - "е" підпункту 169.1.3 та підпунктом 169.1.4 пункту 169.1 цієї статті, зупиняється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому платник податку втратив або позбавлений статусу, визначеного у цих підпунктах.

169.3.4. Податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку помер або оголошується судом померлим чи визнається судом безвісно відсутнім, або втрачає статус резидента, або був звільнений з місця роботи.

169.4. Перерахунок податку, перерахунок та обмеження податкової соціальної пільги.

169.4.1. Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 та підпунктами "а" і "б" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

169.4.2. Роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:

а) за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

б) під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених підпунктом 169.2.3 пункту 169.2 цієї статті;

в) під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

169.4.3. Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

169.4.4. Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником.

Примітки zakon.rada: окремі підпункти й абзаци статті змінювали або викладали в новій редакції законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012, № 909-VIII від 24.12.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016, № 466-IX від 16.01.2020, № 4108-IX від 03.12.2024.

Що означає стаття 169 ПКУ

169.1. Хто має право на пільгу і в якому розмірі

Платник податку може зменшити загальний місячний оподатковуваний дохід, отримуваний від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги — з урахуванням граничного доходу за абз. 1 пп. 169.4.1 (абз. 1 п. 169.1). Розміри пільги прив’язані до прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року; суму пільги на поточний рік показано на сторінці неоподатковуваний мінімум і податкова соціальна пільга.

169.2. Місце застосування пільги

• Пільгу застосовують до місячної заробітної плати тільки за одним місцем її нарахування (виплати) (пп. 169.2.1).
• Платник подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування пільги; пільгу застосовують з дня, коли роботодавець отримав заяву та документи, що підтверджують право на неї. Роботодавець відображає в податковій звітності всі випадки застосування чи незастосування пільги, а перелік підтвердних документів і порядок їх подання визначає Кабінет Міністрів України (пп. 169.2.2).
• Пільгу не застосовують до доходів, інших ніж заробітна плата; до зарплати, яку платник протягом місяця отримує одночасно зі стипендією, грошовим чи майновим (речовим) забезпеченням учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету; до доходу самозайнятої особи від підприємницької чи іншої незалежної професійної діяльності (пп. 169.2.3).
• Державним службовцям пільгу застосовують без заяв, але з поданням підтвердних документів для встановлення її розміру (останній абзац пп. 169.2.3).
• Якщо пільгу застосовано з порушенням (зокрема до інших доходів або за кількома місцями отримання доходу), платник втрачає право на неї за всіма місцями з місяця порушення до місяця, в якому право відновлюється. Щоб відновити право, він подає всім роботодавцям заяву про відмову від пільги із зазначенням місяця порушення; кожен роботодавець утримує недоплату податку та штраф у розмірі 100 % суми недоплати з найближчих виплат, а неутримані суми включаються до річної декларації платника. Право відновлюється з місяця, наступного за місяцем повного погашення недоплати та штрафу (пп. 169.2.4).
• Порядок інформування роботодавців про такі порушення, а також про позбавлення чи відновлення права на пільгу встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абз. 3 пп. 169.2.4).

169.3. Вибір розміру пільги та строк її дії

• Якщо підстав для пільги дві або більше, застосовують одну — з найбільшим розміром, за умови дотримання процедур пп. 169.4.1. Виняток: пільгу на дитину з інвалідністю (пп. «б» пп. 169.1.3) додають до пільги за пп. 169.1.2, якщо особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину з інвалідністю (пп. 169.3.1).
• Право на пільгу, більшу за передбачену пп. 169.1.1, платник зазначає в заяві про застосування пільги й додає підтвердні документи (пп. 169.3.2).
• Пільги на дітей (пп. 169.1.2 і пп. «а», «б» пп. 169.1.3) надають до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а в разі її смерті до цього віку — до кінця року, на який припадає смерть. Право втрачається з місяця, в якому платника позбавлено батьківських прав, він відмовився від дитини чи передав її на державне утримання або дитина стала курсантом на умовах повного утримання (абз. 1 пп. 169.3.3).
• Пільги за пп. «в»–«е» пп. 169.1.3 і пп. 169.1.4 зупиняють з податкового місяця, наступного за місяцем, у якому платник втратив або позбавлений відповідного статусу (абз. 2 пп. 169.3.3).
• Пільгу надають з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник помер, оголошений судом померлим чи визнаний безвісно відсутнім, втратив статус резидента або був звільнений з місця роботи (пп. 169.3.4).

169.4. Граничний дохід і перерахунок податку

• Пільгу застосовують, якщо нарахована за місяць заробітна плата (та прирівняні до неї виплати, компенсації й винагороди) не перевищує місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (абз. 1 пп. 169.4.1).
• Для пільг на дітей (пп. 169.1.2, пп. «а» і «б» пп. 169.1.3) граничний дохід одного з батьків дорівнює цій сумі, помноженій на кількість дітей (абз. 2 пп. 169.4.1).
• Заробітну плату за період її збереження згідно із законодавством, зокрема за час відпустки або перебування на лікарняному, для визначення граничного доходу відносять до податкових періодів її нарахування (абз. 3 пп. 169.4.1).
• Роботодавець зобов’язаний перерахувати суму нарахованої зарплати й наданої пільги: за наслідками кожного року — під час нарахування зарплати за останній місяць; під час розрахунку за останній місяць застосування пільги в разі зміни місця її застосування за рішенням платника або у випадках пп. 169.2.3; під час остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем (пп. 169.4.2).
• Роботодавець та/або податковий агент має право перераховувати суми нарахованих доходів та утриманого податку за будь-який період і в будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування (пп. 169.4.3).
• Недоплату, що виникла після перерахунку, роботодавець стягує з будь-якого оподатковуваного доходу за відповідний місяць, а якщо його недостатньо — з доходів наступних місяців. Якщо під час остаточного розрахунку з платником, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, недоплата перевищує дохід за останній звітний період, непогашену частину включають до податкового зобов’язання за наслідками року, і платник сплачує її сам (пп. 169.4.4). Податки із зарплати можна порахувати в калькуляторі зарплати.

Неоподатковуваний мінімум і пп. 169.1.1

На пп. 169.1.1 посилається п. 5 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ:

5. Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Тобто для цілей інших законів, які посилаються на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, використовують суму 17 гривень, а для кваліфікації адміністративних і кримінальних правопорушень неоподатковуваний мінімум встановлюється на рівні податкової соціальної пільги за пп. 169.1.1 для відповідного року. Докладніше — на сторінці неоподатковуваний мінімум.

Пов’язані статті

• Стаття 166 ПКУ. Податкова знижка — пп. 166.3.5 посилається на абз. 1 пп. 169.4.1
• Стаття 167 ПКУ. Ставки податку
• Статті кодексів і законів: усі сторінки розділу

Джерело

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, редакція від 17.09.2026: стаття 169 «Перерахунок податку та податкові соціальні пільги»; пункт 5 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення». Текст звірено з офіційною публікацією на сайті Верховної Ради України. Звірено 10.10.2026.

Запитання та відповіді

Що таке податкова соціальна пільга за ст. 169 ПКУ?

Це сума, на яку платник має право зменшити загальний місячний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати, отримуваний від одного роботодавця (абз. 1 п. 169.1). Базовий розмір — 50 % прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року (пп. 169.1.1).

Хто має право на податкову соціальну пільгу 150 %?

Одинокі матері (батьки), вдови (вдівці), опікуни й піклувальники — на кожну дитину до 18 років; ті, хто утримує дитину з інвалідністю, — на кожну таку дитину до 18 років; особи першої або другої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; учні, студенти, аспіранти, ординатори, ад’юнкти; особи з інвалідністю I або II групи, у тому числі з дитинства; довічні стипендіати як громадяни, що зазнали переслідувань за правозахисну діяльність; учасники бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (пп. 169.1.3, з винятками для осіб пп. «б» пп. 169.1.4).

Яка гранична зарплата для податкової соціальної пільги?

Пільгу застосовують, якщо місячна зарплата не перевищує місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень; для пільг на дітей за пп. 169.1.2 і пп. «а», «б» пп. 169.1.3 ця сума множиться на кількість дітей (пп. 169.4.1).

Чи можна отримувати податкову соціальну пільгу у двох роботодавців?

Ні. Пільгу застосовують тільки за одним місцем нарахування (виплати) зарплати (пп. 169.2.1). Якщо її застосовано за кількома місцями, платник втрачає право на пільгу, а для відновлення права роботодавці утримують недоплату податку та штраф у розмірі 100 % суми недоплати (пп. 169.2.4).

До якого віку дитини надається податкова соціальна пільга?

До кінця року, в якому дитина досягає 18 років; у разі смерті дитини до цього віку — до кінця року, на який припадає смерть (абз. 1 пп. 169.3.3).