Стаття 267 Цивільного кодексу України (№ 435-IV від 16.01.2003) визначає наслідки спливу позовної давності: для того, хто виконав зобов'язання після спливу строку, і для розгляду вимоги в суді. Текст наведено за редакцією Кодексу від 05.08.2026.
Текст статті 267 ЦК України
1. Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.
2. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.
3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
5. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Що означає стаття 267
- Ч. 1. Хто виконав зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного — навіть якщо в момент виконання не знав про сплив позовної давності.
- Ч. 2. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Тобто сплив строку сам по собі не є підставою не приймати заяву до розгляду.
- Ч. 3. Суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
- Ч. 4. Якщо сторона у спорі заявила про застосування позовної давності, її сплив є підставою для відмови у позові.
- Ч. 5. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Під час воєнного стану
Пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень виключено
У редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023 (остання перед виключенням) п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачав, що у період дії воєнного стану перебіг позовної давності, визначений Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. У чинній редакції на місці п. 19 стоїть примітка:
{Пункт 19 розділу виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025}
Закон України від 14.05.2025 № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності»: пункт 1 виключає п. 19, а за пунктом 2 закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. За карткою закону на zakon.rada.gov.ua він набрав чинності 04.09.2025.
Текст п. 19 у редакції Кодексу від 28.08.2025 (до виключення):
19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
{Розділ доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022; в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023}
Окремо від Прикінцевих та перехідних положень підстави зупинення перебігу позовної давності перелічує стаття 263 ЦК України «Зупинення перебігу позовної давності». Серед них — перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан (п. 4 ч. 1 ст. 263).
Пункт 27: зупинення на період мораторію за кредитами (позиками)
Пункти 23–29 Прикінцевих та перехідних положень стосуються мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням за договором кредиту (позики). За п. 23 із заявою про застосування мораторію протягом дії воєнного стану має право звернутися позичальник, який є суб'єктом господарювання, за сукупності умов, перелічених у цьому пункті. Пункт 27 визначає, що відбувається на цей період зі строками:
27. Строк дії договору кредиту (позики) та договорів застави, іпотеки, поруки, укладених для забезпечення виконання зобов’язань за таким договором кредиту (позики), продовжується на строк мораторію.
Перебіг позовної давності за вимогами про сплату грошового зобов’язання за договором кредиту (позики) чи звернення стягнення на предмет застави, іпотеки, перебіг строків звернення з вимогами до поручителя, майнового поручителя зупиняються на період мораторію.
{Розділ доповнено пунктом 27 згідно із Законом № 4340-IX від 27.03.2025}
Тобто на період мораторію зупиняється перебіг позовної давності за вимогами про сплату грошового зобов'язання за договором кредиту (позики) чи про звернення стягнення на предмет застави, іпотеки, а також перебіг строків звернення з вимогами до поручителя, майнового поручителя (абз. 2 п. 27). Строк дії самого договору кредиту (позики) і договорів застави, іпотеки, поруки, укладених для його забезпечення, продовжується на строк мораторію (абз. 1 п. 27).
Пов'язані статті
- Стаття 257 ЦК України. Загальна позовна давність — три роки; там же — поняття позовної давності (ст. 256)
- Стаття 258 ЦК України. Спеціальна позовна давність
- Стаття 261 ЦК України. Початок перебігу позовної давності
- Стаття 1054 ЦК України. Кредитний договір
- Стаття 1046 ЦК України. Договір позики
- Статті кодексів і законів — усі сторінки розділу
Джерело
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV, редакція від 05.08.2026 (підстава 2541-IX): стаття 267 «Наслідки спливу позовної давності», стаття 263 (п. 4 ч. 1); Прикінцеві та перехідні положення, пп. 19 (виключено), 23, 27. Текст п. 19 до виключення — редакція Кодексу від 28.08.2025. Закон України від 14.05.2025 № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності». Звірено 10.10.2026.
Запитання та відповіді
Чи можна подати позов після спливу позовної давності?
Так. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності (ч. 2 ст. 267 ЦК України). Якщо ж сторона у спорі заявить про застосування позовної давності, її сплив є підставою для відмови у позові (ч. 4). Водночас якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5).
Чи застосовує суд позовну давність без заяви сторони?
Ні. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).
Чи можна вимагати повернення боргу, сплаченого після спливу позовної давності?
Ні. Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо в момент виконання не знала про сплив позовної давності (ч. 1 ст. 267 ЦК України).
Що буде, якщо суд визнає причини пропуску позовної давності поважними?
Порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).