Стаття 1054 Цивільного кодексу України (№ 435-IV від 16.01.2003) відкриває § 2 «Кредит» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» і дає визначення кредитного договору. Текст наведено за чинною редакцією кодексу від 05.08.2026. На цій сторінці також — стаття 1055 про форму кредитного договору, порівняння кредиту з позикою за текстом кодексу та тимчасові правила з Прикінцевих та перехідних положень.
Текст статті 1054 ЦК України
Стаття 1054. Кредитний договір
1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
3. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
{Статтю 1054 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 3795-VI від 22.09.2011}
Що означає стаття 1054
- Ч. 1 — сторони й обов'язки. Кредитодавцем є банк або інша фінансова установа. Кредитодавець зобов'язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
- Ч. 2 — правила про позику. До кредитного договору застосовуються положення § 1 «Позика» цієї глави (статті 1046–1053), якщо інше не встановлено § 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору. Тому норми про проценти за договором позики, обов'язок повернути позику і наслідки порушення договору позичальником стосуються й кредиту з цими застереженнями. Окремі правила про проценти за кредитом містить стаття 1056-1 того ж § 2.
- Ч. 3 — споживчий кредит. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування регулює Закон України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016 (ч. 1 ст. 3 цього закону); договір про споживчий кредит він визначає як вид кредитного договору (п. 1-1 ч. 1 ст. 1).
Стаття 1055. Форма кредитного договору
Стаття 1055. Форма кредитного договору
1. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
2. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1). Договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2).
Кредит і позика: різниця за текстом кодексу
| Ознака | Договір позики | Кредитний договір |
|---|---|---|
| Хто надає | одна сторона — позикодавець (ч. 1 ст. 1046) | банк або інша фінансова установа — кредитодавець (ч. 1 ст. 1054) |
| Що надається | грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046) | грошові кошти (ч. 1 ст. 1054) |
| Укладення і надання | з моменту передання грошей або інших речей (ч. 1 ст. 1046) | кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах договору (ч. 1 ст. 1054) |
| Проценти | позикодавець має право на проценти, якщо інше не встановлено договором або законом; у випадках ч. 2 ст. 1048 договір вважається безпроцентним (ст. 1048) | позичальник зобов'язується сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054); ставка — за ст. 1056-1 |
| Форма | письмова, якщо сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а якщо позикодавець — юридична особа, незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047) | письмова; недодержання письмової форми — нікчемність (ст. 1055) |
Під час воєнного стану
У чинній редакції Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є два блоки тимчасових правил, пов'язаних із воєнним станом, які стосуються договорів кредиту (позики).
Пункт 18: без неустойки та відповідальності за ст. 625
18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
{Розділ доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022}
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник, який прострочив грошове зобов'язання за договором, за яким йому надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), звільняється від відповідальності за статтею 625, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані за такими договорами включно з 24 лютого 2022 року за прострочення, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Пункти 23–29: мораторій для позичальників — суб'єктів господарювання
Протягом дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, позичальник, який є суб'єктом господарювання (у тому числі його правонаступник), має право звернутися до кредитодавця (позикодавця) або нового кредитора із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі. За п. 23 для цього потрібна сукупність умов:
- сукупний річний дохід позичальника за 2021 рік (з урахуванням групи пов'язаних контрагентів) не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України (пп. 1);
- договір кредиту (позики) укладено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану» (пп. 2);
- зобов'язання забезпечене заставою, іпотекою нерухомого майна, обладнання та/або устаткування, яке визначено індивідуальними ознаками, відповідає критеріям основних засобів і на день подання заяви знаходиться на територіях активних бойових дій (для яких не визначено дату завершення бойових дій) або тимчасово окупованих територіях (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до переліку, що визначається в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, та/або транспортних засобів, які на таких територіях знищено, загублено, викрадено, втрачено чи які вибули з володіння позичальника не з його волі іншим шляхом (пп. 3);
- на день укладення договору оціночна вартість такого майна становила понад 50 відсотків оціночної вартості всієї застави, іпотеки за договором (пп. 4);
- сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням тих самих пов'язаних контрагентів) не перевищує 75 відсотків доходу за 2021 рік або площа сільськогосподарських угідь у його користуванні на день подання заяви не перевищує 50 відсотків площі, що була в користуванні в 2021 році; угіддя на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях при цьому не враховуються (пп. 5);
- загальна сума дивідендів, виплачених з дня, коли застава, іпотека отримали такий статус, до дня подання заяви, становить не більше 20 відсотків суми основного боргу; умова не поширюється на дивіденди загальною сумою менше 150 тисяч гривень (пп. 6).
Заяву надсилають у письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу кредитора, зазначену в договорі, і додають до неї документи, що підтверджують зазначену інформацію; за її достовірність відповідає позичальник (п. 24). Кредитор протягом 20 робочих днів з дня отримання заяви й документів приймає рішення про застосування мораторію або вмотивовану відмову, яку можна оскаржити до господарського суду (п. 25). Наслідки мораторію — у пунктах 26 і 27:
26. У разі прийняття кредитором рішення про застосування мораторію або якщо кредитор протягом 20 робочих днів з дня отримання заяви не прийняв жодне з рішень, передбачених пунктом 25 цього розділу, з дня отримання кредитором заяви позичальника протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом одного року з дня його припинення або скасування:
1) позичальник звільняється від обов’язку сплати грошового зобов’язання за договором кредиту (позики);
2) зупиняється вчинення будь-яких дій щодо примусового звернення стягнення на предмет застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов’язань за договором кредиту (позики), та щодо примусового стягнення заборгованості за договором кредиту (позики) з позичальника та особи, яка є поручителем, майновим поручителем виконання зобов’язань за договором кредиту (позики);
3) зупиняється нарахування грошового зобов’язання за договором кредиту (позики).
27. Строк дії договору кредиту (позики) та договорів застави, іпотеки, поруки, укладених для забезпечення виконання зобов’язань за таким договором кредиту (позики), продовжується на строк мораторію.
Перебіг позовної давності за вимогами про сплату грошового зобов’язання за договором кредиту (позики) чи звернення стягнення на предмет застави, іпотеки, перебіг строків звернення з вимогами до поручителя, майнового поручителя зупиняються на період мораторію.
Якщо позичальник зазначив у заяві недостовірну інформацію і це встановив суд або підтверджують наявні в кредитора офіційні документи, це є підставою для скасування мораторію, поновлення обов'язку сплати, відновлення нарахування та донарахування грошового зобов'язання за період мораторію (п. 28). За п. 29 безпідставна відмова кредитора, встановлена судом, означає, що мораторій вважається застосованим з дня отримання кредитором заяви. Пункти 23–29 додано до розділу Законом № 4340-IX від 27.03.2025.
Пов'язані статті
- Стаття 1046 ЦК України. Договір позики
- Стаття 1048 ЦК України. Проценти за договором позики
- Стаття 1049 ЦК України. Обов'язок позичальника повернути позику
- Стаття 1050 ЦК України. Наслідки порушення договору позичальником
- Стаття 1056-1 ЦК України. Проценти за кредитним договором
- Стаття 8 закону про споживче кредитування. Реальна річна процентна ставка, денна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача
- Стаття 16 закону про споживче кредитування. Дострокове повернення кредиту
- Стаття 21 закону про споживче кредитування. Особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит
- Кредитний калькулятор
- Усі статті кодексів і законів на Finacia
Джерело
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV, редакція від 05.08.2026 (підстава — 2541-IX): статті 1054, 1055, для порівняння — 1046–1048; пункти 18, 23–29 розділу «Прикінцеві та перехідні положення». Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VIII, редакція від 30.07.2026: п. 1-1 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 3. Тексти — за zakon.rada.gov.ua. Звірено 10.10.2026.
Запитання та відповіді
Що таке кредитний договір за ст. 1054 ЦК України?
Це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054).
Чим кредит відрізняється від позики?
Кредит надає банк або інша фінансова установа, і предметом є грошові кошти (ч. 1 ст. 1054); предметом позики можуть бути гроші або інші речі, визначені родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046). Правила про позику застосовуються до кредиту, якщо інше не встановлено § 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054).
Чи дійсний кредитний договір без письмової форми?
Ні. Кредитний договір укладається у письмовій формі, а договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Яким законом регулюється споживчий кредит?
Частина 3 ст. 1054 відсилає до закону. Відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування регулює Закон України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII (ч. 1 ст. 3 цього закону).
Чи нараховується пеня за кредитом під час воєнного стану?
За п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов'язання за кредитом (позикою) і від відповідальності за ст. 625; нараховане за такі прострочення включно з 24 лютого 2022 року підлягає списанню.