Головна » Стаття 1046 ЦК України. Договір позики

Стаття 1046 ЦК України. Договір позики

Стаття 1046 Цивільного кодексу України (№ 435-IV від 16.01.2003) визначає, що таке договір позики. Нею починається § 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад». Текст наведено за редакцією від 05.08.2026. Нижче також наведено статтю 1047 «Форма договору позики».

Текст статті 1046 ЦК України

1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Текст статті 1047 ЦК України «Форма договору позики»

1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Що означає стаття 1046

  • Сторони. Позикодавець і позичальник (абз. 1 ч. 1).
  • Предмет позики. Грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками (абз. 1 ч. 1).
  • Передання у власність. Позикодавець передає гроші чи речі позичальникові у власність (абз. 1 ч. 1).
  • Що повертають. Позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (абз. 1 ч. 1).
  • Момент укладення. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1).

Форма договору позики (стаття 1047)

  • Договір укладають у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 1 ст. 1047).
  • Якщо позикодавцем є юридична особа, письмова форма потрібна незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047).
  • На підтвердження укладення договору та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми чи кількості речей (ч. 2 ст. 1047).

Яку суму брати за неоподатковуваний мінімум доходів громадян (НМДГ), визначає п. 5 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України: якщо норми інших законів містять посилання на НМДГ, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень. Десятикратний розмір НМДГ за цією нормою — 170 грн (10 × 17 грн). Детальніше — на сторінці неоподатковуваний мінімум і податкова соціальна пільга.

Під час воєнного стану

Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України містить окремі правила для договорів кредиту (позики), прив'язані до періоду дії воєнного стану (п. 18 — також надзвичайного стану).

Звільнення від неустойки та відповідальності за статтею 625 (п. 18)

18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, якщо позичальник прострочив виконання грошового зобов'язання за договором, за яким кредит (позику) йому надав банк або інший кредитодавець (позикодавець), у період дії воєнного, надзвичайного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування, він звільняється від відповідальності за статтею 625 ЦК України і від неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена такими договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Пункт 18 додано Законом № 2120-IX від 15.03.2022.

Мораторій для позичальників — суб'єктів господарювання (пп. 23–29)

Пункти 23–29 додано Законом № 4340-IX від 27.03.2025. За п. 23 право звернутися із заявою про мораторій має позичальник (у тому числі його правонаступник), який є суб'єктом господарювання. Абзац перший п. 23:

23. Протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, позичальник (у тому числі його правонаступник), який є суб’єктом господарювання, має право звернутися до кредитодавця (позикодавця) або нового кредитора (далі - кредитор) із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов’язанням за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - заява), за сукупності таких умов:

Умови з підпунктів 1–6 п. 23 (потрібна їх сукупність):

  1. сукупний річний дохід позичальника за 2021 рік (з урахуванням контрагентів, які разом з ним входять до групи пов'язаних контрагентів за порядком і критеріями Національного банку України) не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ;
  2. договір кредиту (позики) укладено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану»;
  3. виконання зобов'язання забезпечене заставою, іпотекою нерухомого майна, обладнання та/або устаткування, яке визначено індивідуальними ознаками, відповідає критеріям основних засобів і на день подання заяви знаходиться на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях (для яких не визначено дату завершення бойових дій чи окупації), включених до відповідного Переліку територій, та/або транспортних засобів, які знищено, загублено, викрадено, втрачено чи які вибули з володіння позичальника не з його волі на таких територіях;
  4. на день укладення договору оціночна вартість такого майна становила понад 50 відсотків оціночної вартості всієї застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов'язання за договором;
  5. сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік або загальна площа сільськогосподарських угідь у його користуванні на день подання заяви не перевищує 50 відсотків площі, що була в користуванні в 2021 році; при визначенні площі, що перебуває в користуванні позичальника, не враховуються угіддя, розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях (для яких не визначено дату завершення бойових дій чи окупації), включених до Переліку територій;
  6. загальна сума дивідендів, виплачених позичальником з дня, коли застава, іпотека отримали такий статус, до дня подання заяви, становить не більше 20 відсотків суми основного боргу; ця умова не поширюється на виплату дивідендів загальною сумою менше 150 тисяч гривень.

Позичальник надсилає заяву в письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу кредитора, зазначену в договорі, і додає документи, що підтверджують інформацію в ній (п. 24). Кредитор протягом 20 робочих днів з дня отримання заяви приймає рішення про застосування мораторію або про відмову; рішення про відмову має бути вмотивованим, його можна оскаржити до господарського суду (п. 25).

Якщо кредитор прийняв рішення про мораторій або протягом 20 робочих днів не прийняв жодного рішення, то з дня отримання ним заяви протягом дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування позичальник звільняється від обов'язку сплати грошового зобов'язання за договором кредиту (позики); зупиняються нарахування грошового зобов'язання, дії щодо примусового звернення стягнення на предмет застави, іпотеки та щодо примусового стягнення заборгованості з позичальника, поручителя, майнового поручителя (п. 26). Строк дії договору кредиту (позики) та договорів застави, іпотеки, поруки, укладених для його забезпечення, продовжується на строк мораторію; перебіг позовної давності за вимогами про сплату грошового зобов'язання чи звернення стягнення на предмет застави, іпотеки, а також строків звернення з вимогами до поручителя, майнового поручителя зупиняється на період мораторію (п. 27). Якщо позичальник зазначив у заяві недостовірну інформацію і це встановлено судом або підтверджено наявними в кредитора офіційними документами, це є підставою для скасування мораторію, поновлення обов'язку сплати, відновлення нарахування та донарахування грошового зобов'язання за період застосування мораторію (п. 28). Якщо суд встановить, що кредитор відмовив безпідставно, мораторій вважається застосованим з дня отримання кредитором заяви (п. 29). Повний текст пп. 26 і 27 — на сторінці статті 1049.

Пов'язані статті

Джерело

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV, редакція від 05.08.2026: статті 1046 і 1047, пункти 18 і 23–29 розділу «Прикінцеві та перехідні положення»; для довідки — ч. 2 статті 1054. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, редакція від 17.09.2026: пункт 5 підрозділу 1 розділу XX. Звірено 10.10.2026.

Запитання та відповіді

Що таке договір позики за статтею 1046 ЦК України?

Це договір, за яким позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (абз. 1 ч. 1 ст. 1046).

З якого моменту договір позики вважається укладеним?

З моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046).

Коли договір позики має бути письмовим?

Якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а коли позикодавцем є юридична особа, — незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047).

Чи можна підтвердити позику розпискою?

Так. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047).

Чи треба платити пеню за прострочення позики під час воєнного стану?

За п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного, надзвичайного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник, якому кредит (позику) надав банк або інший кредитодавець (позикодавець), звільняється від неустойки (штрафу, пені) за прострочення та від відповідальності за ст. 625. Неустойка та інші платежі за прострочення, нараховані включно з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню.