Головна » Стаття 551 ЦК України. Предмет неустойки

Стаття 551 ЦК України. Предмет неустойки

Стаття 551 Цивільного кодексу України (№ 435-IV від 16.01.2003) визначає, що може бути предметом неустойки, чим встановлюється її розмір, коли цей розмір можна змінити договором і коли його може зменшити суд. Стаття входить до § 2 «Неустойка» глави 49 «Забезпечення виконання зобов'язання». На цій сторінці також наведено й пояснено статтю 552 «Правові наслідки сплати (передання) неустойки». Текст — за редакцією ЦКУ від 05.08.2026.

Текст статті 551 ЦК України

Стаття 551. Предмет неустойки

1. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

2. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

3. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Абзац другий частини другої статті 551 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1734-VIII від 15.11.2016 (Закон України «Про споживче кредитування»).

Текст статті 552 ЦК України

Стаття 552. Правові наслідки сплати (передання) неустойки

1. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

2. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Що означає стаття 551

  • Ч. 1. Предметом неустойки може бути не лише грошова сума, а й рухоме і нерухоме майно.
  • Ч. 2, абз. 1. Якщо неустойка — грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
  • Ч. 2, абз. 2. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
  • Ч. 2, абз. 3. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
  • Ч. 3. Суд може зменшити розмір неустойки своїм рішенням, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зміна розміру неустойки за статтею 551 ЦК України
ЩоХто або якУмова за текстом статті
Збільшення розміру, встановленого законом (ч. 2, абз. 2)у договоріякщо таке збільшення не заборонено законом
Зменшення розміру, встановленого актом цивільного законодавства (ч. 2, абз. 3)за домовленістю сторінкрім випадків, передбачених законом
Зменшення розміру неустойки (ч. 3)за рішенням судуякщо розмір значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення

Що означає стаття 552

  • Ч. 1. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
  • Ч. 2. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Під час воєнного стану

Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України:

18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Розділ доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022.

Пункт 18 стосується договорів, за якими позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем): у період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення грошового зобов'язання звільняється від неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення і від відповідальності за статтею 625 ЦК України (за ч. 2 ст. 625 — обов'язок на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом). Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані за такими договорами включно з 24 лютого 2022 року за прострочення, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Пов'язані статті

Джерело

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV, редакція від 05.08.2026 (підстава — 2541-IX): статті 551, 552, 625; пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення». Звірено 10.10.2026.

Запитання та відповіді

Що може бути предметом неустойки за ст. 551 ЦК України?

Грошова сума, рухоме і нерухоме майно (ч. 1 ст. 551). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551).

Чи можна договором змінити розмір неустойки, встановлений законом?

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом (абз. 2 ч. 2 ст. 551). Про зменшення розміру, встановленого актом цивільного законодавства, сторони можуть домовитися, крім випадків, передбачених законом (абз. 3 ч. 2 ст. 551).

Коли суд може зменшити неустойку за ст. 551 ЦКУ?

За ч. 3 ст. 551 розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Чи звільняє сплата неустойки від виконання зобов'язання?

Ні. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552) і не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків (ч. 2 ст. 552).

Чи платить позичальник пеню за кредитом під час воєнного стану?

За п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник за кредитом (позикою), наданим банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), у разі прострочення звільняється від неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення та від відповідальності за ст. 625 ЦК України. Неустойка та інші платежі за прострочення, нараховані за такими договорами включно з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).