Стаття 549 Цивільного кодексу України (№ 435-IV від 16.01.2003) визначає, що таке неустойка, і називає два її види — штраф і пеню; абзац другий частини третьої встановлює розмір пені за прострочення грошового зобов'язання. Стаття відкриває § 2 «Неустойка» глави 49 «Забезпечення виконання зобов'язання». На цій сторінці також наведено й пояснено статтю 550 «Підстави виникнення права на неустойку». Текст — за редакцією ЦКУ від 05.08.2026.
Текст статті 549 ЦК України
Стаття 549. Поняття неустойки
1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Частину третю статті 549 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4196-IX від 09.01.2025. За карткою кодексу на zakon.rada редакція ЦКУ з підставою 4196-IX датована 28.08.2025.
Текст статті 550 ЦК України
Стаття 550. Підстави виникнення права на неустойку
1. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
2. Проценти на неустойку не нараховуються.
3. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу).
Що означає стаття 549
- Ч. 1. Неустойка — це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові, якщо порушив зобов'язання. У дужках ч. 1 називає штраф і пеню — їх визначають ч. 2 і 3.
- Ч. 2. Штраф — неустойка, яку обчислюють у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
- Ч. 3, абз. 1. Пеня — неустойка, яку обчислюють у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
- Ч. 3, абз. 2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. Береться облікова ставка, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
| Вид неустойки | Від якої суми обчислюють | Як обчислюють |
|---|---|---|
| Штраф (ч. 2) | сума невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання | у відсотках |
| Пеня (ч. 3) | сума несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання | у відсотках за кожен день прострочення виконання |
Що означає стаття 550
- Ч. 1. Право на неустойку виникає незалежно від того, чи має кредитор збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
- Ч. 2. Проценти на неустойку не нараховуються.
- Ч. 3. Якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання, кредитор не має права на неустойку. Тут стаття 550 відсилає до статті 617 ЦК України: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Під час воєнного стану
Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України:
18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Розділ доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022.
Пункт 18 стосується договорів, за якими позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем): у період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення грошового зобов'язання звільняється від неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення і від відповідальності за статтею 625 ЦК України (за ч. 2 ст. 625 — обов'язок на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом). Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані за такими договорами включно з 24 лютого 2022 року за прострочення, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Пов'язані статті
- Стаття 551 ЦК України. Предмет неустойки — предмет і розмір неустойки, зменшення її розміру судом; там само стаття 552 про наслідки сплати неустойки.
- Стаття 625 ЦК України. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання — сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми (ч. 2); на цю статтю посилається п. 18 Прикінцевих та перехідних положень.
- Стаття 1050 ЦК України. Наслідки порушення договору позичальником — відсилає до статей 549–552, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками.
- Стаття 21 закону про споживче кредитування — особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит.
- Облікова ставка НБУ
- Калькулятор пені
- Статті кодексів і законів — усі сторінки розділу.
Джерело
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV, редакція від 05.08.2026 (підстава — 2541-IX): статті 549, 550, 617, 625; пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення». Дата 28.08.2025 — за карткою кодексу на zakon.rada.gov.ua. Звірено 10.10.2026.
Запитання та відповіді
Що таке неустойка за ст. 549 ЦК України?
Неустойка (штраф, пеня) — це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Чим штраф відрізняється від пені?
Штраф обчислюють у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549). Пеню — у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549).
Який розмір пені за прострочення грошового зобов'язання за ст. 549 ЦКУ?
За абз. 2 ч. 3 ст. 549 боржник на вимогу кредитора сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Чи потрібні збитки, щоб вимагати неустойку?
Ні. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків (ч. 1 ст. 550 ЦК України). Проценти на неустойку не нараховуються (ч. 2 ст. 550).
Чи платить позичальник пеню за кредитом під час воєнного стану?
За п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник за кредитом (позикою), наданим банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), у разі прострочення звільняється від неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення та від відповідальності за ст. 625 ЦК України. Неустойка та інші платежі за прострочення, нараховані за такими договорами включно з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).