З 18.09.2026 облікова ставка НБУ — 16% річних. Подвійна облікова ставка — 32% річних. Значення — за даними Національного банку України, звірено 10.10.2026.
Національний банк визначає облікову ставку так:
Облікова ставка – ключова процентна ставка Національного банку. Вона є основним орієнтиром вартості грошей та індикатором поточних та майбутніх змін у монетарній політиці, що має найбільший вплив на мотиви поведінки та очікування економічних агентів.
Сторінка НБУ «Інструменти монетарної політики». У текстах НБУ вживається також назва «облікова (ключова) ставка».
Як облікова ставка впливає на ставки банків
За описом НБУ, змінюючи облікову (ключову) ставку та інші ставки за своїми операціями з банками, Національний банк впливає на умови, за якими банки укладають угоди між собою на грошовому ринку, і в такий спосіб — на вартість короткострокових кредитних коштів.
Вартість короткострокових коштів, своєю чергою, впливає на процентні ставки банків за кредитними та депозитними операціями з підприємствами та населенням, обмінний курс гривні та ціни інших фінансових інструментів. У підсумку за допомогою зміни процентних ставок НБУ впливає на такі макроекономічні показники, як інфляція та ВВП.
Водночас НБУ на тій самій сторінці зазначає, що повномасштабне вторгнення суттєво послабило канали монетарної трансмісії; поточну оцінку ролі облікової ставки НБУ наводить там само.
Порахувати дохід за депозитом або платежі за кредитом за конкретною ставкою банку можна в калькуляторі депозиту та кредитному калькуляторі.
Хто і коли ухвалює рішення про облікову ставку
- Рішення щодо облікової ставки та інших монетарних інструментів ухвалює Правління НБУ вісім разів на рік відповідно до опублікованого заздалегідь графіка. За потреби, крім чергових, можуть скликатися позачергові засідання Правління з питань монетарної політики.
- На засіданнях у січні, квітні, липні та жовтні рішення ухвалюють на підставі нового макроекономічного прогнозу (повну версію прогнозу щокварталу публікують в Інфляційних звітах). На засіданнях у березні, червні, вересні та грудні — за результатами оцінки ризиків і невизначеності з урахуванням нової інформації, що з'явилася після останнього прогнозу.
- Монетарні рішення попередньо обговорюють на засіданнях Комітету з монетарної політики (КМП). Це консультативний колегіальний орган: КМП не приймає рішень і не надає рекомендацій.
- Рішення щодо облікової ставки оголошують на пресбрифінгу в четвер о 14.00 одразу після засідання Правління з питань монетарної політики; одночасно публікують пресреліз. Рішенням ставку можуть підвищити, знизити або зберегти на тому самому рівні.
- НБУ в таблиці облікової ставки вказує дату, з якої діє кожне значення; ці дати наведено в таблиці історії нижче.
Де застосовують облікову ставку
На облікову ставку НБУ посилаються норми про пеню за прострочення грошових зобов'язань і про проценти за позикою та кредитом. Тексти — за чинними редакціями, звірено 10.10.2026.
| Що регулює | Правило | Норма |
|---|---|---|
| Пеня за прострочення грошового зобов'язання | подвійна облікова ставка, що діяла у період, за який сплачується пеня; договором може бути визначено менший розмір | абз. 2 ч. 3 ст. 549 ЦК України |
| Пеня за згодою сторін у відносинах підприємств, установ, організацій і ФОП | не більше подвійної облікової ставки, що діяла у період, за який сплачується пеня | ст. 1, 3 Закону № 543/96-ВР; Рішення КСУ № 7-рп/2013 |
| Пеня за договором про споживчий кредит (за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів) | не більше подвійної облікової ставки, що діяла у період, за який сплачується пеня, і не більше 15 відсотків суми простроченого платежу | ч. 2 ст. 21 Закону «Про споживче кредитування» |
| Проценти за договором позики, якщо договір не встановлює їх розміру | на рівні облікової ставки | ч. 1 ст. 1048 ЦК України |
| Проценти за кредитним договором | розмір визначають у договорі, зокрема залежно від розміру облікової ставки на дату укладення договору | ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України |
Пеня за статтею 549 ЦК України
Абзац другий частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України:
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Частину третю статті 549 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4196-IX від 09.01.2025. За карткою кодексу на zakon.rada редакція ЦКУ з підставою 4196-IX датована 28.08.2025; за карткою Закону № 4196-IX цього дня відбулося його введення в дію.
Текст і пояснення статті — на сторінці статті 549 ЦК України. У режимі «Подвійна облікова ставка НБУ» калькулятор пені бере облікову ставку, що діяла в кожен день прострочення, і показує розбивку за періодами зміни ставки.
Для позичальників за договорами, за якими кредит (позику) надано банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), діє п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Обмеження пені за Законом № 543/96-ВР
Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР:
Стаття 1. Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За преамбулою Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань; суб'єктами цих правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності. Дія Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.
Конституційний Суд України в Рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 дав офіційне тлумачення другого речення преамбули:
1. В аспекті конституційного звернення положення другого речення преамбули Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань“ від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР з наступними змінами у взаємозв’язку з положеннями статей 1, 3 цього закону потрібно розуміти так, що обмеження пені у грошових зобов’язаннях подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, поширюється на правовідносини, суб’єктами яких є лише підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання та фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності (підприємці).
У пункті 2 того самого рішення КСУ рекомендував Верховній Раді законодавчо врегулювати питання щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання позичальниками — фізичними особами грошових зобов'язань у відносинах споживчого кредитування.
Пеня за договором про споживчий кредит
Частина друга статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» (абзац перший):
2. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
Інші обмеження відповідальності споживача — на сторінці статті 21 закону про споживче кредитування.
Проценти за позикою і кредитом
Частина перша статті 1048 ЦК України (абзац перший):
1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Випадки, коли договір позики вважається безпроцентним, названо в частині другій тієї самої статті — див. сторінку статті 1048 ЦК України.
За кредитним договором розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 статті 1056-1 ЦК України).
Історія облікової ставки НБУ
У таблиці — усі зміни облікової ставки від першого запису НБУ (25.06.1992) до чинного значення. Кожна ставка діє з указаної дати до наступної зміни. Рішення Правління НБУ, якими ставку залишено без змін, у таблиці не показано: на сторінці НБУ вони наведені окремими рядками.
| Діє з | Облікова ставка, % річних | Зміна, п. п. |
|---|---|---|
| 18.09.2026 | 16 | +0,5 |
| 31.07.2026 | 15,5 | +0,5 |
| 30.01.2026 | 15 | −0,5 |
| 07.03.2025 | 15,5 | +1 |
| 24.01.2025 | 14,5 | +1 |
| 13.12.2024 | 13,5 | +0,5 |
| 14.06.2024 | 13 | −0,5 |
| 26.04.2024 | 13,5 | −1 |
| 15.03.2024 | 14,5 | −0,5 |
| 15.12.2023 | 15 | −1 |
| 27.10.2023 | 16 | −4 |
| 15.09.2023 | 20 | −2 |
| 28.07.2023 | 22 | −3 |
| 03.06.2022 | 25 | +15 |
| 21.01.2022 | 10 | +1 |
| 10.12.2021 | 9 | +0,5 |
| 10.09.2021 | 8,5 | +0,5 |
| 23.07.2021 | 8 | +0,5 |
| 16.04.2021 | 7,5 | +1 |
| 05.03.2021 | 6,5 | +0,5 |
| 12.06.2020 | 6 | −2 |
| 24.04.2020 | 8 | −2 |
| 13.03.2020 | 10 | −1 |
| 31.01.2020 | 11 | −2,5 |
| 13.12.2019 | 13,5 | −2 |
| 25.10.2019 | 15,5 | −1 |
| 06.09.2019 | 16,5 | −0,5 |
| 19.07.2019 | 17 | −0,5 |
| 26.04.2019 | 17,5 | −0,5 |
| 07.09.2018 | 18 | +0,5 |
| 13.07.2018 | 17,5 | +0,5 |
| 02.03.2018 | 17 | +1 |
| 26.01.2018 | 16 | +1,5 |
| 15.12.2017 | 14,5 | +1 |
| 27.10.2017 | 13,5 | +1 |
| 26.05.2017 | 12,5 | −0,5 |
| 14.04.2017 | 13 | −1 |
| 28.10.2016 | 14 | −1 |
| 16.09.2016 | 15 | −0,5 |
| 29.07.2016 | 15,5 | −1 |
| 24.06.2016 | 16,5 | −1,5 |
| 27.05.2016 | 18 | −1 |
| 22.04.2016 | 19 | −3 |
| 25.09.2015 | 22 | −5 |
| 28.08.2015 | 27 | −3 |
| 04.03.2015 | 30 | +10,5 |
| 06.02.2015 | 19,5 | +5,5 |
| 13.11.2014 | 14 | +1,5 |
| 17.07.2014 | 12,5 | +3 |
| 15.04.2014 | 9,5 | +3 |
| 13.08.2013 | 6,5 | −0,5 |
| 10.06.2013 | 7 | −0,5 |
| 23.03.2012 | 7,5 | −0,25 |
| 10.08.2010 | 7,75 | −0,75 |
| 08.07.2010 | 8,5 | −1 |
| 08.06.2010 | 9,5 | −0,75 |
| 12.08.2009 | 10,25 | −0,75 |
| 15.06.2009 | 11 | −1 |
| 30.04.2008 | 12 | +2 |
| 01.01.2008 | 10 | +2 |
| 01.06.2007 | 8 | −0,5 |
| 10.06.2006 | 8,5 | −1 |
| 10.08.2005 | 9,5 | +0,5 |
| 09.11.2004 | 9 | +1 |
| 07.10.2004 | 8 | +0,5 |
| 09.06.2004 | 7,5 | +0,5 |
| 05.12.2002 | 7 | −1 |
| 05.07.2002 | 8 | −2 |
| 04.04.2002 | 10 | −1,5 |
| 11.03.2002 | 11,5 | −1 |
| 10.12.2001 | 12,5 | −2,5 |
| 10.09.2001 | 15 | −2 |
| 09.08.2001 | 17 | −2 |
| 11.06.2001 | 19 | −2 |
| 07.04.2001 | 21 | −4 |
| 10.03.2001 | 25 | −2 |
| 15.08.2000 | 27 | −2 |
| 10.04.2000 | 29 | −3 |
| 24.03.2000 | 32 | −3 |
| 01.02.2000 | 35 | −10 |
| 24.05.1999 | 45 | −5 |
| 28.04.1999 | 50 | −7 |
| 05.04.1999 | 57 | −3 |
| 21.12.1998 | 60 | −22 |
| 07.07.1998 | 82 | +31 |
| 29.05.1998 | 51 | +6 |
| 21.05.1998 | 45 | +4 |
| 18.03.1998 | 41 | −3 |
| 06.02.1998 | 44 | +9 |
| 24.11.1997 | 35 | +10 |
| 15.11.1997 | 25 | +8 |
| 01.11.1997 | 17 | +1 |
| 05.08.1997 | 16 | −2 |
| 08.07.1997 | 18 | −3 |
| 26.05.1997 | 21 | −4 |
| 08.03.1997 | 25 | −10 |
| 10.01.1997 | 35 | −5 |
| 02.07.1996 | 40 | −10 |
| 07.06.1996 | 50 | −13 |
| 22.05.1996 | 63 | −7 |
| 25.04.1996 | 70 | −5 |
| 08.04.1996 | 75 | −10 |
| 01.04.1996 | 85 | −5 |
| 26.03.1996 | 90 | −8 |
| 04.03.1996 | 98 | −7 |
| 01.01.1996 | 105 | −5 |
| 01.12.1995 | 110 | +15 |
| 10.10.1995 | 95 | +25 |
| 21.08.1995 | 70 | +10 |
| 15.07.1995 | 60 | −15 |
| 07.06.1995 | 75 | −21 |
| 01.05.1995 | 96 | −54 |
| 07.04.1995 | 150 | −20 |
| 29.03.1995 | 170 | −34 |
| 10.03.1995 | 204 | −48 |
| 12.12.1994 | 252 | −48 |
| 25.10.1994 | 300 | +160 |
| 15.08.1994 | 140 | −35 |
| 01.08.1994 | 175 | −15 |
| 01.07.1994 | 190 | −50 |
| 01.05.1993 | 240 | +140 |
| 01.03.1993 | 100 | +20 |
| 16.11.1992 | 80 | +50 |
| 25.06.1992 | 30 | — |
Пов'язані сторінки
- Калькулятор пені — пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з розбивкою за періодами зміни ставки.
- Стаття 549 ЦК України. Поняття неустойки
- Стаття 551 ЦК України. Предмет неустойки — зокрема, зменшення розміру неустойки за рішенням суду (ч. 3).
- Стаття 258 ЦК України. Спеціальна позовна давність — позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
- Стаття 1048 ЦК України. Проценти за договором позики
- Стаття 1056-1 ЦК України. Проценти за кредитним договором
- Стаття 21 закону про споживче кредитування — особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит.
- Стаття 625 ЦК України. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання — сума боргу з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних.
- Індекс інфляції по місяцях
- Статті кодексів і законів — усі сторінки розділу.
Правові джерела
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV, редакція від 05.08.2026 (підстава — 2541-IX): ч. 3 ст. 549, ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1056-1, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР, редакція від 20.02.2002: преамбула, ст. 1, 3. Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VIII, редакція від 30.07.2026: ч. 2 ст. 21. Сторінки НБУ «Інструменти монетарної політики» і «Графік засідань і основних публікацій з монетарної політики». Звірено 10.10.2026.
Джерела даних
- Держстат: зміни цін (тарифів) на споживчі товари (послуги)
- НБУ: індекс споживчих цін (CPI_m.xlsx)
- Національний банк України: облікова ставка
Дані звірено 10.10.2026: ІСЦ — ряд Держстату з перевіркою за даними НБУ; облікова ставка — сторінка НБУ з перевіркою за статистичним API НБУ. Розрахунки на сторінці мають довідковий характер.
Запитання та відповіді
Яка облікова ставка НБУ зараз?
З 18.09.2026 облікова ставка Національного банку України — 16% річних (дані НБУ, звірено 10.10.2026).
Скільки становить подвійна облікова ставка НБУ?
Подвійна чинна облікова ставка — 32% річних. Пеню в розмірі подвійної облікової ставки, що діяла у період, за який сплачується пеня, передбачає абз. 2 ч. 3 ст. 549 ЦК України (договором може бути визначено менший розмір); ст. 3 Закону № 543/96-ВР обмежує цим розміром пеню у відносинах, суб'єктами яких, за Рішенням КСУ № 7-рп/2013, є лише підприємства, установи, організації та ФОП.
Облікова ставка і ключова ставка НБУ — це одне й те саме?
Так. За визначенням НБУ, облікова ставка – ключова процентна ставка Національного банку; у текстах НБУ вживається також назва «облікова (ключова) ставка».
Як часто НБУ переглядає облікову ставку?
Рішення щодо облікової ставки Правління НБУ ухвалює вісім разів на рік за заздалегідь опублікованим графіком; за потреби можуть скликатися позачергові засідання. Рішення оголошують на пресбрифінгу в четвер о 14.00 одразу після засідання Правління.
Яка найвища облікова ставка НБУ була в історії?
У таблиці НБУ (записи з 25.06.1992) найвища облікова ставка — 300% річних, з 25.10.1994; з 12.12.1994 її знижено до 252%. Найнижча станом на 10.10.2026 — 6% річних, з 12.06.2020 (з 05.03.2021 — 6,5%).