Стаття 625 Цивільного кодексу України (№ 435-IV від 16.01.2003) встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання. За ч. 1 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. За ч. 2 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стаття 625 — остання в главі 51 «Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання» розділу I «Загальні положення про зобов'язання» книги п'ятої «Зобов'язальне право». Текст — за редакцією ЦКУ від 05.08.2026.
Калькулятор 3% річних та інфляційних втрат
- Днів прострочення
- —
- Проценти річних
- —
- Індекс інфляції за період
- —
- Інфляційні втрати
- —
- Разом до сплати (борг + проценти + інфляційні)
- —
- Враховані місяці
- —
У калькуляторі вказують суму боргу, перший і останній день прострочення (включно) та розмір процентів річних. За замовчуванням стоїть 3% — розмір за ч. 2 ст. 625, який застосовується, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
- Проценти річних = сума боргу × % річних × кількість днів прострочення / 365, а за дні високосного року — / 366. Суміжні роки з однаковою кількістю днів калькулятор рахує одним періодом, як у розрахунку Верховного Суду в постанові від 16.04.2026 у справі № 751/4086/24 (п. 56, уривок нижче).
- Інфляційні втрати = сума боргу × (добуток місячних індексів споживчих цін «до попереднього місяця» − 1). Враховуються місяці, у яких прострочення більше 15 днів, — за п. 26 постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (ОП КГС ВС) від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19. Місяці дефляції не пропускаються (п. 24 тієї ж постанови; п. 83 постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (КЦС ВС) від 16.04.2026 у справі № 751/4086/24). Якщо сукупний індекс за враховані місяці не перевищує 100%, інфляційних втрат немає — калькулятор показує 0.
- Індекси — дані Держстату з 2000 року по вересень 2026 року включно (таблиця — на сторінці «Індекс інфляції по місяцях»). Місяці, за які індекс ще не опубліковано, і місяці до 2000 року (з нього починається ряд індексів на сайті) калькулятор не враховує і попереджає про це.
Розрахунок 3% річних у п. 56 постанови КЦС ВС від 16.04.2026 у справі № 751/4086/24 (уривок):
21 179,17 x 3 x 1004 / 365 / 100 = 1 747,72 грн із 2 квітня 2017 року до 31 грудня 2019 року включно (1004 дні), 21 179,17 x 3 x 71 / 366 / 100 = 123,26 грн із 1 січня до 11 березня 2020 року включно (71 день)
Калькулятор рахує одну суму боргу за один період прострочення і не застосовує п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (див. розділ «Під час воєнного стану»). Розрахунок має довідковий характер.
Текст статті 625 ЦК України
Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання
1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Що означає стаття 625
- Ч. 1. Якщо боржник не може виконати грошове зобов'язання, це не звільняє його від відповідальності.
- Ч. 2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення і три проценти річних від простроченої суми. Три проценти річних застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
| Складова | Що встановлює ч. 2 |
|---|---|
| Сума боргу з урахуванням індексу інфляції | встановлений індекс інфляції за весь час прострочення |
| Проценти річних | три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом |
Обидві складові боржник сплачує на вимогу кредитора (ч. 2). У постановах Верховного Суду, наведених нижче, йдеться про розрахунок інфляційних втрат за ч. 2 ст. 625.
Як рахують інфляційні втрати: позиція Верховного Суду
Стаття 625 говорить про встановлений індекс інфляції за весь час прострочення. Як враховувати неповні місяці прострочення і місяці дефляції, роз'яснив Верховний Суд. Нижче — дослівні цитати з його постанов. Це висновки суду, а не текст закону.
ОП КГС ВС, постанова від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19
24. Статтею 625 ЦК України передбачено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
25. […] З огляду на таке, Об`єднана палата Касаційного господарського суду вважає за доцільне роз`яснити, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
26. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
За п. 26: якщо прострочення в неповному місяці більше 15 днів, такий місяць вважається одним місяцем і за нього нараховується індекс інфляції на суму боргу; якщо 15 днів або менше — інфляційна складова за цей місяць не враховується. За п. 24 місяць, у якому індекс інфляції менший за одиницю (дефляція), не пропускається.
ОП КГС ВС, постанова від 05.07.2019 у справі № 905/600/18
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
КЦС ВС, постанова від 16.04.2026 у справі № 751/4086/24
83. За змістом частини другої статті 625 ЦК України інфляційні втрати розраховуються не за окремі інтервали часу, а за весь період прострочення. З огляду на це, якщо індекс інфляції в окремі періоди (місяці) є меншим одиниці (меншим, ніж 100%), що характеризує їх як періоди дефляції, то це не впливає на необхідність урахувати відповідний індекс під час розрахунку інфляційних втрат кредитора.
Під час воєнного стану
Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України:
18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Розділ доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022.
Пункт 18 стосується позичальників, яким кредит (позику) надав банк або інший кредитодавець (позикодавець): у разі прострочення грошового зобов'язання за таким договором у період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625, а також від неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Калькулятор на цій сторінці цього звільнення не враховує.
Позовна давність
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 статті 257 ЦК України). За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 статті 261).
Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (про зупинення перебігу позовної давності на строк дії воєнного стану) виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025 — детальніше на сторінці статті 257.
Пов'язані статті
- Стаття 1050 ЦК України. Наслідки порушення договору позичальником — за ч. 1, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625.
- Стаття 549 ЦК України. Поняття неустойки — неустойка (штраф, пеня), розмір пені за прострочення грошового зобов'язання (ч. 3).
- Стаття 1046 ЦК України. Договір позики
- Стаття 1054 ЦК України. Кредитний договір
- Стаття 257 ЦК України. Загальна позовна давність
- Стаття 261 ЦК України. Початок перебігу позовної давності
- Стаття 21 закону про споживче кредитування — особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит.
- Калькулятор пені
- Індекс інфляції по місяцях
- Статті кодексів і законів — усі сторінки розділу.
Джерело
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV, редакція від 05.08.2026 (підстава — 2541-IX): стаття 625; статті 257, 261, 1050; пункти 18 і 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення». Постанови Верховного Суду: Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 і від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 (п. 24–26); Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.04.2026 у справі № 751/4086/24 (п. 56, 83). Індекси споживчих цін — Держстат. Звірено 10.10.2026.
Запитання та відповіді
Що таке 3% річних за статтею 625 ЦК України?
Це три проценти річних від простроченої суми, які боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити на вимогу кредитора (ч. 2 ст. 625 ЦК України). Договором або законом може бути встановлений інший розмір процентів.
Як розрахувати 3% річних за ст. 625 ЦК України?
Сума боргу × 3% × кількість днів прострочення / 365, а за дні високосного року — / 366. Так рахував Верховний Суд у постанові від 16.04.2026 у справі № 751/4086/24 (п. 56); так само рахує калькулятор на цій сторінці.
Як рахують інфляційні втрати за неповний місяць прострочення?
За п. 26 постанови ОП КГС ВС від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19: якщо прострочення в неповному місяці більше 15 днів, за цей місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; якщо 15 днів або менше — інфляційна складова за цей місяць не враховується.
Чи враховують дефляцію при розрахунку інфляційних втрат?
Так. За п. 24 постанови ОП КГС ВС від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 місяць, у якому індекс інфляції менший за одиницю, не пропускається. КЦС ВС у п. 83 постанови від 16.04.2026 у справі № 751/4086/24 також зазначив, що дефляція не впливає на необхідність урахувати відповідний індекс.
Чи нараховують 3% річних та інфляційні за кредитом під час воєнного стану?
За п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник, якому кредит (позику) надав банк або інший кредитодавець (позикодавець), у разі прострочення звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625, а також від неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.