Стаття 1050 Цивільного кодексу України (№ 435-IV від 16.01.2003) входить до § 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» і визначає наслідки, якщо позичальник своєчасно не повернув позику або прострочив повернення її чергової частини. Текст наведено за чинною редакцією кодексу від 05.08.2026. На цій сторінці також — суміжні статті 1051 (оспорювання договору позики) і 1052 (забезпечення виконання зобов'язання позичальником) та тимчасові правила з Прикінцевих та перехідних положень кодексу.
Текст статті 1050 ЦК України
Стаття 1050. Наслідки порушення договору позичальником
1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
2. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
{Припис першого речення частини першої статті 1050 визнано такими, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 6-р(II)/2022 від 22.06.2022}
Що означає стаття 1050
- Ч. 1, перше речення — гроші. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.
- Ч. 1, друге речення — речі. Якщо своєчасно не повернуто речі, визначені родовими ознаками, позичальник сплачує неустойку відповідно до статей 549–552 кодексу (поняття неустойки, предмет неустойки). Вона нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві.
- Неустойка і проценти. Неустойка за ч. 1 нараховується незалежно від сплати процентів, належних позикодавцеві відповідно до статті 1048 (проценти за договором позики).
- Ч. 2 — позика частинами. Якщо договір передбачає повернення позики частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів за статтею 1048.
Рішенням Конституційного Суду № 6-р(II)/2022 від 22.06.2022 припис першого речення частини першої статті 1050 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).
Суміжні статті 1051 і 1052
Стаття 1051. Оспорювання договору позики
Стаття 1051. Оспорювання договору позики
1. Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Позичальник може оспорити договір позики, якщо гроші чи речі насправді не були одержані ним від позикодавця або одержані в меншій кількості, ніж установлено договором (ч. 1). Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження цього; виняток — договір, укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини (абз. 2 ч. 1).
Стаття 1052. Забезпечення виконання зобов'язання позичальником
Стаття 1052. Забезпечення виконання зобов'язання позичальником
1. У разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики та сплати процентів за статтею 1048, якщо позичальник не виконує встановлених договором обов'язків щодо забезпечення повернення позики, а також якщо забезпечення втрачено або його умови погіршилися за обставин, за які позикодавець не відповідає. Договір може встановлювати інше.
Під час воєнного стану
У чинній редакції Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є два блоки тимчасових правил, пов'язаних із воєнним станом, які стосуються договорів кредиту (позики).
Пункт 18: без неустойки та відповідальності за ст. 625
18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
{Розділ доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022}
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник, який прострочив грошове зобов'язання за договором, за яким йому надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), звільняється від відповідальності за статтею 625 (на статтю 625 відсилає й перше речення ч. 1 ст. 1050), а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані за такими договорами включно з 24 лютого 2022 року за прострочення, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Пункти 23–29: мораторій для позичальників — суб'єктів господарювання
Протягом дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, позичальник, який є суб'єктом господарювання (у тому числі його правонаступник), має право звернутися до кредитора із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (п. 23). Для цього потрібна сукупність умов, перелічених у підпунктах 1–6 п. 23: зокрема щодо сукупного річного доходу позичальника за 2021 рік, дати укладення договору та застави чи іпотеки майна, яке знаходиться на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях (докладно — на сторінці про статтю 1054). Кредитор протягом 20 робочих днів з дня отримання заяви й документів приймає рішення про застосування мораторію або про відмову (п. 25). Наслідки мораторію визначає п. 26:
26. У разі прийняття кредитором рішення про застосування мораторію або якщо кредитор протягом 20 робочих днів з дня отримання заяви не прийняв жодне з рішень, передбачених пунктом 25 цього розділу, з дня отримання кредитором заяви позичальника протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом одного року з дня його припинення або скасування:
1) позичальник звільняється від обов’язку сплати грошового зобов’язання за договором кредиту (позики);
2) зупиняється вчинення будь-яких дій щодо примусового звернення стягнення на предмет застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов’язань за договором кредиту (позики), та щодо примусового стягнення заборгованості за договором кредиту (позики) з позичальника та особи, яка є поручителем, майновим поручителем виконання зобов’язань за договором кредиту (позики);
3) зупиняється нарахування грошового зобов’язання за договором кредиту (позики).
Строк дії договору кредиту (позики) і договорів застави, іпотеки, поруки, укладених для його забезпечення, продовжується на строк мораторію; перебіг позовної давності за вимогами про сплату грошового зобов'язання чи звернення стягнення на предмет застави, іпотеки зупиняється на період мораторію (п. 27). Якщо позичальник зазначив у заяві недостовірну інформацію і це встановив суд або підтверджують наявні в кредитора офіційні документи, це підстава для скасування мораторію, поновлення обов'язку сплати, відновлення нарахування та донарахування грошового зобов'язання за період мораторію (п. 28). Якщо кредитор безпідставно відмовив і це встановив суд, мораторій вважається застосованим з дня отримання кредитором заяви (п. 29). Пункти 23–29 додано до розділу Законом № 4340-IX від 27.03.2025.
Пов'язані статті
- Стаття 1046 ЦК України. Договір позики
- Стаття 1048 ЦК України. Проценти за договором позики
- Стаття 1049 ЦК України. Обов'язок позичальника повернути позику
- Стаття 1054 ЦК України. Кредитний договір
- Стаття 549 ЦК України. Поняття неустойки
- Стаття 21 закону про споживче кредитування. Особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит
- Калькулятор пені
- Усі статті кодексів і законів на Finacia
Джерело
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV, редакція від 05.08.2026 (підстава — 2541-IX): статті 1050, 1051, 1052; пункти 18, 23–29 розділу «Прикінцеві та перехідні положення». Текст статей і пунктів — за zakon.rada.gov.ua. Звірено 10.10.2026.
Запитання та відповіді
Що буде, якщо не повернути позику вчасно (ст. 1050 ЦКУ)?
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України (ч. 1 ст. 1050). Якщо не повернуто речі, визначені родовими ознаками, — неустойку за статтями 549–552, яка нараховується до дня їх фактичного повернення.
Чи може позикодавець вимагати достроково повернути всю позику?
Так, якщо договір передбачає повернення частинами і позичальник прострочив чергову частину: позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів за ст. 1048 (ч. 2 ст. 1050). Таке саме право дає ст. 1052, якщо позичальник не виконує обов'язків щодо забезпечення або забезпечення втрачено чи його умови погіршилися за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, якщо інше не встановлено договором.
Чи можна оспорити договір позики, якщо гроші не отримано?
Так. За ст. 1051 ЦК України позичальник може оспорити договір позики, якщо гроші чи речі насправді не були одержані або одержані в меншій кількості, ніж установлено договором. Якщо договір мав бути письмовим, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків, крім випадків обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або тяжкої обставини.
Чи нараховується пеня за простроченою позикою під час воєнного стану?
За п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник за кредитом (позикою), наданим банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), звільняється від неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов'язання та від відповідальності за ст. 625. Неустойка та інші платежі, нараховані за такі прострочення включно з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню.