Стаття 21 закону про споживче кредитування: пеня і штраф

Стаття 21 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VIII встановлює особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит: граничний розмір пені, загальну межу неустойки та інших платежів за порушення, окремі правила для кредитів, загальний розмір яких не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, і заборону застосовувати штраф і пеню за одне порушення. Текст наведено в редакції закону від 30.07.2026.

Текст статті 21 закону про споживче кредитування

1. Споживач, який порушив своє зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
2. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов’язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
3. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов’язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
За порушення виконання споживачем зобов’язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.
4. Застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов’язання за договором про споживчий кредит заборонено.

Абзац другий частини другої — із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023; частини третю і четверту додано Законом № 891-IX від 15.09.2020.

Терміни зі статті 1 закону

Терміни, які вживає стаття 21, визначено в частині першій статті 1 закону:

9) споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит;
3) загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит;

Що означає стаття 21

Відшкодування збитків (ч. 1). Споживач, який порушив зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів, відшкодовує кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей статті 21.
Межа пені (ч. 2). Пеня за невиконання зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, і не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
Загальна межа (ч. 2). Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, які споживач сплачує за порушення зобов’язань за договором, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Кредити в межах однієї мінімальної зарплати (ч. 3). За договором, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів за порушення не може перевищувати подвійної суми, одержаної споживачем, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. За порушення зобов’язань за таким договором процентну ставку, порядок її обчислення і порядок сплати процентів не можна змінювати в бік погіршення для споживача.
Штраф або пеня (ч. 4). Застосовувати і штраф, і пеню за одне й те саме порушення зобов’язання за договором про споживчий кредит заборонено.
До яких договорів (п. 2 розділу IV). Закон поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання ним чинності. Винятки — пункти 6, 7, 7-1 і 8–16 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення»: дія п. 6 поширюється на всі договори про споживчий кредит, а пунктів 7, 7-1 і 8–16 — на всі договори, що відповідають визначеним у цих пунктах критеріям чи ознакам.

Під час воєнного стану

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України

18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022.

У період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник, якому кредит (позику) надав банк або інший кредитодавець (позикодавець), у разі прострочення грошового зобов’язання звільняється від відповідальності за статтею 625 ЦК України і від обов’язку сплатити неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі за прострочення, нараховані включно з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Пункт 7-1 розділу IV закону: пеня після реструктуризації

Наводимо абзац перший і підпункт 15 цього пункту:

7-1. У період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 30 днів після його припинення чи скасування грошові зобов’язання за укладеними до 24 лютого 2022 року з фінансовими установами (крім кредитних спілок) договорами про споживчий кредит підлягають обов’язковій реструктуризації на вимогу споживача або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у такому порядку та з дотриманням таких умов:
15) після проведення реструктуризації збільшення загального розміру кредиту на суму простроченого грошового зобов’язання із сплати процентів за користування кредитом та/або на суму пені забороняється;

Розділ IV доповнено пунктом 7-1 згідно із Законом № 3156-IX від 10.06.2023.

Для договорів про споживчий кредит, укладених до 24 лютого 2022 року з фінансовими установами (крім кредитних спілок), п. 7-1 передбачає обов’язкову реструктуризацію на вимогу споживача — у період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування, за умов, перелічених у пункті. Після реструктуризації збільшувати загальний розмір кредиту на суму простроченого зобов’язання зі сплати процентів та/або на суму пені заборонено (пп. 15).

Інші пункти розділу IV

Пункт 6-2 у період дії воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування встановлює додаткові вимоги щодо етичної поведінки під час врегулювання простроченої заборгованості: кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія та залучені ними особи не взаємодіють за власною ініціативою зі споживачем із захищеної категорії (зокрема військовослужбовці, які проходять військову службу на території України), про належність якого до цієї категорії повідомлено у визначений пунктом спосіб, а також з його близькими особами та іншими особами, переліченими в пункті.

Пункти 8–16 розділу IV містять окремі правила, пов’язані з воєнним станом (призупинення сплати грошового зобов’язання, анулювання заборгованості), для споживчих кредитів, предметом забезпечення за якими є нерухоме майно з ознаками п. 8 (розташоване на тимчасово окупованій території або на територіях активних бойових дій, пошкоджене чи знищене внаслідок збройної агресії), а п. 16 — для кредитів на придбання автомобіля, знищеного внаслідок збройної агресії. Умови та строки визначено в самих пунктах.

Пункт 6 розділу IV: прострочення з 1 березня 2020 року

Текст цього пункту воєнного стану не згадує, але також звільняє споживача від неустойки:

6. У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов’язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов’язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Розділ IV доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 533-IX від 17.03.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020; в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023.

Пункт 6 стосується договорів про споживчий кредит, укладених до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», зокрема продовжених після цього; дати набрання чинності цим законом пункт не називає. За прострочення в період з 1 березня 2020 року до припинення зобов’язань за таким договором споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем, зокрема від неустойки (штрафу, пені) та інших платежів за прострочення, а нараховані за цей період неустойка та інші платежі підлягають списанню кредитодавцем. У разі невиконання зобов’язань за договором у цей період збільшувати процентну ставку за користування кредитом заборонено з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України.

Пов’язані статті

Джерело

Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VIII: стаття 21; стаття 1 (визначення термінів); пункти 2, 6, 6-2, 7-1 і 8–16 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення». Редакція від 30.07.2026. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV: пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень, редакція від 05.08.2026. Звірено 10.10.2026.

Запитання та відповіді

Яка максимальна пеня за споживчим кредитом?

За ч. 2 ст. 21 пеня за невиконання зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, і не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Яка загальна межа штрафів і пені за споживчим кредитом?

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів за порушення не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за договором (ч. 2 ст. 21). Для кредиту, загальний розмір якого не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, межа — подвійна сума, одержана споживачем (ч. 3 ст. 21); збільшити ці межі за домовленістю сторін не можна.

Чи можуть одночасно нарахувати штраф і пеню за кредитом?

Ні. За ч. 4 ст. 21 застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов’язання за договором про споживчий кредит заборонено.

Чи нараховують пеню за кредитом під час воєнного стану?

За п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник за кредитом (позикою) звільняється від обов’язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення. Неустойка та інші платежі за прострочення, нараховані включно з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню кредитодавцем.

Чи можна підвищити ставку за невеликим кредитом через прострочення?

Якщо загальний розмір кредиту не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, то за порушення зобов’язань процентну ставку, порядок її обчислення і порядок сплати процентів не можна змінювати в бік погіршення для споживача (ч. 3 ст. 21).